В рамках навчальної дисципліни «Декоративно-прикладне мистецтво в інтер’єрі» студентами 3-го курсу спеціальності 022 Дизайн (ОПП Дизайн інтер’єру) під керівництвом викладача Валентини РІЗНИК розпочато роботу над творчим проєктом «Українські витинанки». Освітня мета – вивчення видів оздоблення інтер’єру. Практичне застосування – прикрашання вітрин першого поверху навчального корпусу Фахового коледжу мистецтв та дизайну КНУТД, виготовлення та представлення на конкурсі модного фантазійного образу на кшталт учасниці Новорічного балу-маскараду.
Витина́нка (від українського слова «витинати», тобто «вирізувати», «вивертати») — вид народного декоративного мистецтва, зокрема українського. Включає сюжетні та орнаментальні прикраси житла — ажурні, силуетні тощо. Витинанці властива лаконічність й вишуканість зображальних засобів.
Витинанки виготовляються з допомогою ножиць, спеціальних дрібних пристосувань майстрів, що передаються з покоління в покоління, а також ножа, сокирки, інших знарядь. Матеріалом для витинанок є папір (білий або кольоровий). Витинанки використовують для прикрашання приміщень – стін, вікон, а також полиць, коминів, печей. Витинанки застосовують як у побуті, так і для підготовки релігійних або світських свят.
В середині ХІХ ст. в українських селах паперовими прикрасами селяни оздоблювали хати. Виготовляли витинанки перед Новим роком, або на весні, коли за звичаєм білили стіни й поновлювали внутрішнє оздоблення хат. Витинанки наклеювали на стіни, печі, шибки вікон. Витинанка символізує прагнення українців відзначити свято, пам’ятний день або прикрасити своє життя. На думку майстринь, у витинанки дуже велике майбутнє, тому що вона універсальна, її можна використовувати у дизайні, одязі, прикрашати житло, великі зали, маленькі кафе, бібліотеки…
Перевага витинання в тому, що починати легко і нестрашно, а заглиблюватися і вдосконалювати свої роботи можна нескінченно.
